Історія появи срібного царського рубля

Срібний рубль – це грошова одиниця царської України. Її почали карбувати в березні 1704 року, а в масовому зверненні вона залишилася по 1897 рік. «Карбованців» – це назва срібної монети. Слово означало «цілий, повноцінний», на відміну від паперового оригіналу, який тоді коштував лише 25 копійок срібних. Важили срібні гривні десь 20 г, з них 18 г становив благородний метал. У діаметрі були рівними 35 мм.

Монети в правління Миколи I і II

Гроші зі срібла часів царської УкраїниЗа часів правління Миколи I (1826-1855) в Російській імперії спостерігалися нововведення в політичній і фінансовій сферах. Розвиток в області економіки відбувалося повільно, проте при царському дворі карбували гроші різного номіналу, використовуючи різний метал. Спочатку їх карбували з платини (1828-1845 рр.), Номінал яких становив 3,6 і 12 руб.

Незабаром ціна на такий метал, як платина, збільшилася, а вартість стала вище номіналу, зазначеного на них. Тепер на одній зі сторін можна було побачити такі написи: «3 гривень на срібло» і «12 гривень на срібло». При цьому питома вага благородного металу був в 6 разів менше, ніж у платини, а варто було срібло в той час в 12 разів дешевше. Наприклад, «12 гривень на срібло» свідчило про те, що номінал був прив’язаний до менш дешевого металу.

З тих пір пройшло близько 175 років, тому для колекціонера мати монету, на якій красується «12 гривень на срібло», велика честь. Можна було зустріти 5, 10, 20 копійок, 1/8 і 1/16 фунта. Номінал грошових одиниць, які карбували за часів Миколи I, відрізнявся завидною різноманітністю.

Міністр фінансів царської України С. Ю. Вітте в 1897 році здійснив грошову реформу і ліквідував основну грошову одиницю. З серпня 1897 року і по 1915 рік рубль був прикріплений до золотій монеті, яка перебувала в обігу. Рубль 1897 року прирівнювали до 0,774 г чистого золота.

Відповідно до указу Миколи II в 1899 році рубль містив в собі 17,42 частки золота. Цікавим є і той факт, що при платежах обов’язково брали суму в розмірі до 25 руб. На одного жителя царської України сума срібних монет не повинна була перевищувати 3 гривень.

Грошима високої проби вважалися ті, які містили 1 частина міді і 9 частин срібла. До таких належали гроші номіналом 25 і 50 копійок. А 10, 15 і 20 копійок були виготовлені з міді та срібла 50 на 50.